Дмитро Фірташ та титанові схеми

ЕП раніше розповідала про державно-олігархічне партнерство, у результаті якого Україна фактично втратила це стратегічне підприємство — єдиний у Європі завод з виробництва титанової губки.

Фірташ не виконав взяті на себе зобов ‘ язання : 110 млн дол, які олігарх повинен був вкласти у модернізацію заводу, були витрачені менеджментом компанії не за призначенням.

Замість оновлення потужностей кошти опинилися на рахунках банку «Надра», яким володів Фірташ, а потім були направлені на погашення боргів.

У підсумку суд ухвалив рішення повернути завод державі. Проте ЗТМК досі під контролем менеджменту олігарха.

Процес повернення активу на баланс держави затягується, прокурори нікуди не поспішають, а команда Фірташа тимчасом вичавлює із заводу все можливе, максимально завантажуючи зношені потужності.

У 2012 році фірма Tolexis Trading Ltd. купила 49% державного Запорізького титаномагнієвого комбіната. За умовами підписаного договору власник повинен був внести 110 млн дол у статутний капітал підприємства для його модернізації.

У липні 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомила про кінець титанового свята Фірташа на ЗТМК.

Господарський суд Запорізькій області нарешті розірвав договір про заснування ТОВ «ЗТМК», який у 2013 році уклали Фонд державного майна та компанія «Толексіс трейдинг лімітед», яку контролює Фірташ. Розірвання договору означає повернення цілісного майнового комплексу заводу в управління Фонду держмайна, тобто державі.

Юристи олігарха намагалися оскаржити рішення, але апеляційна інстанція залишила його чинним .

Розгляд справи закінчено , і 12 березня Верховний суд повинен був ухвалити остаточне рішення. Однак суддя взяла перерву до 15 березня, а потім пішла на лікарняний.

Перемога з гірким присмаком

Щоб повернути завод державі, антикорупційним прокурорам знадобилося понад два роки: у САП не могли впоратися з позовом, плутали суди, забували сплатити судовий збір і прийти на засідання суду.

Спочатку прокурори САП не додали квитанцію про сплату судового збору до судового позову, потім додали не оригінал, а копію квитанції, потім взагалі віднесли позов не в той суд.

Усі ці ненавмисні дії призвели до розтягування розгляду справи майже на 2,5 року. За цей час, з 2015 року до вересня 2018 року, компанії-прокладки з орбіти Фірташа купували у ЗТМК продукцію з «оптовою знижкою», через що завод міг втратити сотні мільйонів гривень.

Поки САП тинявся судами

За даними податкової, які опинилися в розпорядженні ЕП, з 2016 року обсяги виробництва ЗТМК постійно зростали.

Зокрема, з 2016 року обсяг виробництва губчатого титану — основного продукту комбінату — виріс на 47,3% до 750 тонн на місяць. Про цю перемогу писав і сам завод на сторінках власної заводської газети.

Враховуючи такі успіхи, підприємство повинне було отримувати величезні прибутки та сплачувати з них податки. Проте не в цьому випадку. Обсяги виробництва губки збільшувалися, а прибутки ЗТМК падали.

За даними фінансової звітності, у 2015 році чистий прибуток ЗТМК становив 113,1 млн грн, у 2016 році — 6,1 млн грн, у 2017 році — 2,6 млн грн. За 2018 рік фінансова звітність ще не оприлюднена.

Титанова схема

Значний обсяг продукції заводу — титанової губки — йде на експорт. Відповідно до звіту про діяльність ТОВ «ЗТМК» за 2015 рік, основними покупцями титану були фірми Tolexis International Limited, Тоlexis Enterprise AG та кіпрська компанія Titanium Standard Limited. Усі вони входять до групи Фірташа.

Відповідно до даних аудиторського звіту за 2013 рік, Tolexis International Limited є власницею Tolexis Enterprise AG та сейшельської Lantana Ventures Limited. Основний вид діяльності — забезпечення логістики і транспортного обслуговування титанової сировини.

Хоча власником Tolexis International Limited зазначено Андріану Піас, ця команія входить до групи DF. Це, зокрема,  зазначається в обвинувальному акті США проти Фірташа від 20 червня 2013 року.

Відповідно до інформації, наданої ЕП прес-службою ТОВ «ЗТМК», з грудня 2015 року титан почала купувати інша компанія — Titanium Standard Limited.

Її власниками є два юристи-номінали з однієї компанії — Entgkar Antoniadis і Μapianna Papouli. Номінальний власник «Толексісу» та директори працюють у цій же компанії. Також Titanium має тих же аудиторів, що й кіпрські «Толексіси».

До 2015 року Titanium мала назву Opizea Holding Limited і була створена як холдингова компанія. Лише в 2014 році було додано новий вид економічної діяльності — продаж титану.

На факт, що компанія має стосунок до групи DF, натякає схожість логотипів та сайтів. Сайти хостяться в Україні, а телефон, вказаний на сайті Tolexis International Limited, такий же, як і в Titanium Standard Limited.

У Group DF, яка об’єднує всі активи Фірташа, заперечують зв’язок з Titanium. «Не афілійована ні з групою компаній Group DF, ні з її акціонерами. Відносини компаній винятково ділові і партнерські», — зазначили у прес-службі холдингу.

У прес-службі ТОВ «ЗТМК» також цього не підтверджують.

Разом з тим, речники визнають, що завод продає більшість продукції одному покупцеві, та стверджують, що вигідніше працювати через посередника, ніж за прямими контрактами. «Це дозволяє уникати ризиків, пов’язаних з валютним контролем», — зазначається у відповіді ЗТМК.

Також у прес-службі підкреслюють, що Titanium є «міжнародною трейдинговою компанією, яка спеціалізується саме на дистрибуції титанової продукції та напівфабрикатів».

«Компанія має галузеву експертизу і широку клієнтську базу по всьому світу, що дозволяє їй забезпечувати стабільний викуп основного обсягу продукції ЗТМК», — наголошують у прес-службі комбінату.

Однак чи могла Titanium лише за рік отримати таку експертизу і сформувати «широку клієнтську базу»?

До кінця 2014 року компанія не мала жодних активів та продажів, накопичуючи лише збитки у зв’язку з адміністративними витратами, що зазначається у її фінансових звітах за 2014 та 2013 роки.

Усе вказує на те, що основними покупцями продукції ЗТМК після продажу 49% акцій підприємства Фірташу були компанії, пов’язані з олігархом. Причому компанії з додатком Tolexis, які купували титанову губку у заводу до 2016 року, робили це за заниженими цінами.

Про це свідчить аудиторський звіт Державної фінансової інспекції. Там зазначається, що продукція ЗТМК продавалася за цінами, нижчими за собівартість та нижчими за мінімальний рівень цін на світових ринках на 12-17%.

Чи продовжував менеджмент Фірташа вдаватися до таких схем після появи на горизонті нового партнера? Достеменно невідомо, утім, фінансові результати ЗТМК з появою Titanium точно не покращилися.

Так, маржа валового прибутку підприємства за 2016-2017 роки становила 7,8% та 8,9%. Ці показники настільки низькі, що не покривають витрат на збут, адміністративні та інші операційні витрати, тому фінансовий результат від операційної діяльності взагалі збитковий.

Прибутковість підприємства забезпечувалася завдяки іншим доходам — відсоткам від розміщених на депозитних рахунках коштів або перерахунку курсових різниць.

За даними податкової, які є в розпорядженні ЕП, Titanium Standard Limited купувала у ЗТМК губчастий титан марки ТГ-ТВ та губчастий титан марки ТГ-110 за цінами, нижчими за ринкові на 10-13%.

Враховуючи це, через співпрацю з Titanium Standard Limited ЗТМК могла втратити близько 360 млн грн. У відповіді на запит ЕП прес-служба ЗТМК зазначила, що оптовим покупцям титан продається за нижчими цінами.

Інші партнери ЗТМК: з Фірташем і без нього

У звітах ТОВ «ЗТМК» також були вказані українські компанії з групи Фірташа, які купували титан за «оптовими цінами». Йдеться про ПрАТ «Юкрейн кемікал продактс», ТОВ «Титан України» і ТОВ «Інститут гірничо-хімічної промисловості».

В аудиторському висновку від 20 липня 2015 року Державна фінансова інспекція згадує останню з них. За даними аудиторів, ЗТМК здавав в оренду приміщення ТОВ «Інститут гірничо-хімічної промисловості» за заниженими цінами.

Проте не лише компанії олігарха отримували договори із «знижками». У пояснювальній записці до фінансової звітності за 2016 рік ЗТМК згадує про перемовини з компанією ОSTTOR. Завод збирався відвантажити їй титановий шлак у 2017 році.

Ця компанія зареєстрована в Австрії, її власником з листопада  2016 року є Юрій Перцев , який раніше працював заступником генерального директора з комерційних питань ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія».

Перцев, зокрема, є фігурантом кримінального провадження НАБУ. Його звинувачують у продажу продукції ОГХК за заниженими цінами.

«Сировина реалізовувалася за заниженими цінами спочатку компаніям-посередникам (резидентам Австрії та Латвії), підконтрольним підозрюваним, а ті за ринковими цінами продавали її реальним іноземним компаніям-споживачам», — зазначається в повідомленні НАБУ.

* * *

Близько п’яти років завод перебуває під контролем групи Фірташа. Протягом цього часу основними покупцями продукції підприємства були компанії-посередники з його орбіти, які сплачували за товар так звану оптову ціну.

Держфінінспекція уже звертала увагу на те, що ЗТМК продає сировину за заниженими цінами. Компанії, які фігурували у звітах державних аудиторів, були замінені, але на їх місце прийшли «прокладки» з тієї ж орбіти.

Передбачалося, що це найближчим часом закінчиться, і держава стане повноправним власником заводу. Проте через помилки САП «безкоштовна оренда» титанового комбінату триває досі.

У якому стані буде ЗТМК, коли держава його отримає, наразі важко зрозуміти.

Источник: epravda