^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonД. І. Менделєєв був членом понад 90 академій наук, наукових товариств, університетів різних країн. Назва Менделєєва носить хімічний елемент № 101 (Менделевій), підводний гірський хребет і кратер на зворотному боці Місяця, ряд навчальних закладів та наукових інститутів. У 1962 р. АН СРСР заснувала премію і Золоту медаль ім. Менделєєва за кращі роботи з хімії та хімічної технології.

.
a@chemworld.com.ua

Хімічний Світ

Нет токсичных веществ, а есть токсичные дозы. (Парацельс)

Метод системної ензимотерапії

enzumopatiyaЕнзимотерапія — використання ферментів як лікарських засобів — прово­диться переважно в разі нестачі в організмі якогось ферменту, коферменту або як допоміжний засіб при деяких захворюваннях.

Метод ґрунтується на кооперативному впливі спрямовано приготовлених сумішей гідролітичних ферментів рослинного й тваринного походження, які чинять лікувальний вплив на ключові процеси життєдіяльності організму лю­дини.

Детальніше: Метод системної ензимотерапії

Ферментні препарати як засоби замісної терапії

zamisniПатологічні стани травної системи досить часто є наслідком дефіциту трав­них ферментів, який може виникати у зв’язку з природженою відсутністю фер­ментів, бути пов’язаний із запальними процесами слизової оболонки шлунка та кишок (гастрит, дуоденіт, ентероколіт тощо); порушенням екзокринної функції підшлункової залози (панкреатит, муковісцидоз); виникати внаслідок резекції шлунка та кишок, панкректомії.

Детальніше: Ферментні препарати як засоби замісної терапії

Вплив ксенобіотиків на ферменти

ksenobiotikiЛікарські речовини, як чужорідні для організму сполуки, метаболізуються різними шляхами, утворюючи один або кілька метаболітів. Швидкість, з якою відбувається кожна з цих реакцій, залежить від багатьох чинників. Вони мо­жуть бути генетичними, фізіологічними та пов’язаними з навколишнім середо­вищем. Основним органом, що містить ферменти, які здійснюють метаболізм лікарських речовин, є печінка.

Детальніше: Вплив ксенобіотиків на ферменти

Зміна активності ферментів при алергійних станах

alergПри алергії визначають ферменти сироватки крові, активність яких залежить від неспецифічного ураження паренхіматозних органів, — АсАТ, АлАТ, орнітинкарбамоїлтрансферазу, малатдегідрогеназу, глутаматдегідрогеназу, сорбітолдегідрогеназу, ЛДГ, лужну фосфатазу, креатинфосфокіназу, каталазу, лізоцим.

Найінформативнішими показниками при алергійних процесах є ферменти, які забезпечують метаболізм медіаторів і активних поліпептидів.

Детальніше: Зміна активності ферментів при алергійних станах

Зміна активності ферментів при нервово-психічних захворюваннях

nervovi zahvПри нейроінфекціях важливу роль відіграє визначення активності низки ферментів у спинномозковій рідині (ЛДГ, АсАТ, альдолази, РНКази, церулоплазміну, карбоангідрази).

Психічні захворювання — неврастенія, шизофренія, психози та ін. — характеризуються зміною активності таких ферментів сироватки крові: церулоплазміну, карбоангідрази, холінестерази, ацетилхолінестерази, моноаміноксидази, діаміноксидази, ЛДГ, альдолази, гексокінази.

Зміна активності ферментів при злоякісних захворюваннях

zahvorЗагальною закономірністю для пухлинного процесу будь-якої локалізації є підвищення активності ферментів катаболізму вуглеводів і анаболізму білків та нуклеїнових кислот. Так, більшість злоякісних новоутворень супроводжу­ються підвищенням активності низки ферментів вуглеводного обміну — гексо­кінази, ЛДГ, малатдегідрогенази, глюкозофосфатізомерази, тріозофосфатізомерази, піруваткінази.

Детальніше: Зміна активності ферментів при злоякісних захворюваннях

Зміна активності ферментів при захворюваннях травного каналу

travn kanalДля оцінювання складності структурних ушкоджень травного каналу вико­ристовують визначення в сироватці крові активності лужної фосфатази, енте- рокінази, еластази, АлАТ, АсАТ, альдолази, ЛДГ та її ізоферментів (при гаст­ритах, ентеритах, колітах). Дослідження активності пепсину в сечі (уропепсину) може бути корисним для діагностики злоякісних новоутворень і виразкової хвороби шлунка.

При патології органів травного каналу в сечі підвищується активність таких ферментів: β-глюкуронідази, амілази, лізоциму.

Зміна активності ферментів при захворюваннях підшлункової залози

pidwlВизначення активності амінотрансфераз, альдолази та ЛДГ у сироватці крові має велике значення й може використовуватися для встановлення періоду за­хворювання, тяжкості ушкодження органа. Інформативнішим є дослідження в сироватці крові ізоферментів ЛДГ, загальної протеолітичної активності або трип­сину, амілази, ліпази та їхніх ізоферментів.

Детальніше: Зміна активності ферментів при захворюваннях підшлункової залози

Зміна активності ферментів при патології нирок і сечовидільної системи

ferm pochkaПри захворюваннях нирок і сечовидільної системи в крові змінюється активність таких ферментів: урокінази, арилсульфатази, АлАТ, АсАТ, альдолази, малатдегідрогенази, лейцинамінопептидази, глутамінсинтетази, ЛДГ, глутамінази,β-глюкуронідази, лужної фосфатази, креатинфосфотрансферази, атакож ізоферментів: креатинфосфокінази, ЛДГ, АсАТ, лейцинамінопептидази, альдолази.

Детальніше: Зміна активності ферментів при патології нирок і сечовидільної системи

Зміна активності ферментів при захворюваннях серцево-судинної системи

serd-sosydФерменти сироватки крові — АсАТ, АлАТ, ЛДГ, глюкозофосфатізомераза, а-кетоглутаратдегідрогеназа, гексокіназа, альдолаза, транскетолаза — та їх ізоферментні спектри можуть змінювати свою активність при серцево-судинній патології.

Зміна активності цих ферментів при інфаркті міокарда має свою специфіку

Детальніше: Зміна активності ферментів при захворюваннях серцево-судинної системи

Зміна активності ферментів при захворюваннях печінки

ferm pechenДо неспецифічних ферментів при патології печінки належать: аланінамінотрансфераза (АлАТ), альдолаза, аспартатамінотрансфераза(АсАТ), глюкозофосфатізомераза, лактатдегідрогеназа, малатдегідрогеназа, холінестераза, лужна фосфатаза, гексокіназа, α-кетоглутаратдегідрогеназа, сукцинатдегідрогеназа, α-гліцерофосфатдегідрогеназа та ін..

Органоспецифічними ферментами є:

Детальніше: Зміна активності ферментів при захворюваннях печінки

Гіпер-, гіпо-, дисферментемії. Основні аспекти сучасної ензимодіагностики

diagnostukaФерменти широко використовують у клініці для:

1)                установлення раннього діагнозу;

2)                проведення диференційного діагнозу;

Детальніше: Гіпер-, гіпо-, дисферментемії. Основні аспекти сучасної ензимодіагностики

Клітинні, секреторні, екскреторні ферменти. Індикаторні ферменти та їх роль у діагностиці уражень

fermentuАктивність ферментів в організмі змінюється під час різних захворювань. З цією метою ферменти досліджують у різному біологічному матеріалі: сироватці (плазмі) крові, сечі, слині, спинномозковій, синовіальній, сльозовій рідинах, у шлунковому соку, спермі, у тканинах і субклітинних структурах.

Детальніше: Клітинні, секреторні, екскреторні ферменти. Індикаторні ферменти та їх роль у діагностиці уражень

Вторинні, або набуті, ензимопатії

enzumopatiyaВторинні ензимопатії розвиваються внаслідок ушкодження тканин різними агентами (вірусами, бактеріями, найпростішими, отрутами тощо). Розвиток набутих ензимопатій можна подати так: етіологічний чинник спричинює пору­шення (пригнічення або стимуляцію) діяльності однієї чи кількох ферментних систем і, отже, відповідних обмінних процесів, унаслідок чого виникає захво­рювання з характерними для нього симптомами.

Детальніше: Вторинні, або набуті, ензимопатії

Сайт створений у 2011 році. Контакти: a@chemworld.com.ua