^Доверху
foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

hair saloonД. І. Менделєєв був членом понад 90 академій наук, наукових товариств, університетів різних країн. Назва Менделєєва носить хімічний елемент № 101 (Менделевій), підводний гірський хребет і кратер на зворотному боці Місяця, ряд навчальних закладів та наукових інститутів. У 1962 р. АН СРСР заснувала премію і Золоту медаль ім. Менделєєва за кращі роботи з хімії та хімічної технології.

.
a@chemworld.com.ua

Хімічний Світ

Нет токсичных веществ, а есть токсичные дозы. (Парацельс)

Вірусне ураження гепатоцитів

gepatocutuВірусні гепатити — це загальний термін, який стосується запальних процесів у печінці, зумовлених різними вірусами. До них належать вірус гепатиту А (HAV), вірус гепатиту В (HBV), вірус гепатиту С (HCV), вірус гепатиту дельта (HDV) і вірус гепатиту Е (HEV). Клінічні прояви вірусного гепатиту дуже варіа­бельні: від асимптоматичного перебігу до яскраво вираженої печінкової недо­статності (фульмінантна форма).

Найлегша форма гепатиту має або безсимптомний перебіг, або з грипоподібними симптомами, а захворювання ідентифікують тільки за оцінкою рівня трансаміназ крові.

Точний патомеханізм цього захворювання печінки до кінця не з’ясовано. На підставі існуючих даних вважають, що ключову роль в ушкодженні гепатоцитів із наступним їх лізисом відіграє взаємодія між імунною системою господаря (клітинна й гуморальна відповіді), вірусними антигенами та зміненою антиге­нами (внаслідок інфекції) плазматичною мембраною гепатоцитів.

 

Гепатит А — як правило, легка за перебігом, самовиліковна фульмінантна форма захворювання, за якої печінкова недостатність розвивається рідко, а пе­реходу в хронічну форму не буває. Серологічна ідентифікація гепатиту А поля­гає у визначенні вірусспецифічних антитіл, представлених IgM (анти-HAV IgM), що сприяє діагностиці гострого або пролонгованого інфікування вірусом гепа­титу.

Гепатит В може бути як гострим, так і хронічним захворюванням. Зара­ження відбувається парентерально: шляхом внутрішньовенного введення ліків, переливання крові, через предмети особистої гігієни, а також статевим шляхом. Приблизно у 2 % хворих розвивається гостра печінкова недостатність, у 5—10 % захворювання прогресує й переходить у хронічну форму. Хронізацію гепатиту визначають за умов виявлення в крові поверхневого антигену (HbsAg) тривалі­стю понад 6 міс. Антитіла до ядерного антигену (НЬсАЬ) з’являються через 2—4 тижні після появи HbsAg.

Вірус гепатиту С (HCV), який раніше описували як “ні А, ні В”-гепатит, ста­новить до 90 % усіх посттрансфузійних гепатитів. Фактори ризику включають переливання крові і/або компоненти крові, однак у значної частини хворих фак­тори ризику не виявляються. У більшості хворих з HCV розвивається хроніч­ний гепатит, а приблизно у 25 % — цироз печінки. До серологічних тестів для виявлення антитіл до вірусних гепатитів HCV належать імуносорбентний ме­тод дослідження ферментних зв’язків або метод рекомбінантної імунної пля­ми. Антитіла до HCV можуть зберігатися понад 6 міс після інфікування.

Гепатит Е (HEV) раніше називали “епідемічним ні А, ні В”-гепатитом. За­хворюваність на цей гепатит частіше трапляється в країнах, що розвиваються. Передавання інфекції відбувається фекально-оральним шляхом (аналогічно гепатиту А). Епідемія гепатиту Е характеризується високим рівнем смертності, особливо вагітних. Проте як і гепатит А, гепатит Е не призводить до розвитку хронічних захворювань печінки.

Сайт створений у 2011 році. Контакти: a@chemworld.com.ua